Компанія Hator ще з 2018 року пропонує українським ґеймерам-початківцям “снаряди” для кіберспорту за привабливою ціною. Зазвичай всі ці клавіатури, мишки чи крісла мали чітке мотто: прості і доступні якісні речі. Але з часом асортимент почав розширюватись і компанія почала розробляти більш просунуті продукти для ентузіастів. Hator Phoenix Wireless — трохи інша історія, бо це такі собі “AirPods Max в світі ґеймерів”. Це порівняння я використовую не для клікбейту чи патосу, а тому що дизайн-процес при створенні продукту (як мені здається) дуже сильно надихався парадигмами компанії Apple, що трохи незвично для Hator. І якщо ви “яблучний” фанат — для вас це можуть бути чи не ідеальні навушники. Але якщо ви більш прискіпливий чи любите заглядати в усі куточки і натискати на абсолютно всі кнопочки — для вас в цьому огляді будуть свої зноски з тою чи іншою більш технічною та нюансною інформацією. Чи додадуть Hator Phoenix Wireless вам 3000 MMR, 200 FPS чи +100 до харизми? Давайте розбиратись!

Що в коробці?

В коробці нас зустрічає сама гарнітура, що лежить в такому-собі постаменті і… все? Саме так, всі додаткові речі, а в нашому випадку це мікрофон, змінні шкіряні амбушури з піною з ефектом пам’яті, патріотичні бічні панелі та змінна стрічка наголів’я, два USB кабелі: 2.5 м Type-A на USB Type-C та 1.2 м Type-C на Type-C, аудіо кабель з конекторами 3.5мм та ресівер 2.4Ггц з адаптером USB Type A на Type C лежать всередині цього “постамента”.

Збірка, порти, органи управління

Як і написано на коробці, перед нами навушники з трьома видами підключення: одним провідним через 3.5мм аудіоджек та двома безпровідними: 2.4Ггц через комплектний радіоприймач і Bluetooth 5.3. На правій чашці ззаду у нас причаїлись клавіша живлення, клавіша RGB-підсвітки та Type C порт зарядки знизу. Так, через USB-порт ці навушники можна лише заряджати, “провідне підключення для аудіо” тут виключно 3.5мм. Заряджається вбудований акумулятор ємністю в 1000мАг за 2 години. Я, звісно, не сидів з секундоміром щоб це перевірити, але не вірити компанії Hator у мене причин немає. Власне, на лівій чашці навушників, так само на задній грані, розмістились клавіша вимкнення мікрофона разом із трьохпозиційним важелем гучності, вищезгаданий 3.5мм аудіо роз’єм для дротового підключення навушників знизу та порт підключення мікрофона спереду. До речі, мікрофон тут підключається з механізмом замка, що є доволі цікавим рішенням, я такого досі ще не бачив.

Наявність RGB = +200FPS

Першим що ви бачите коли вмикаєте ці навушники, звісно ж, є RGB підсвітка. Красива, м’якенько розсіяна по контуру чашки так, що не видно окремих діодів, вона має 9 режимів підсвітки, перемикатись між якими можна натисканням на відповідну кнопку. Для вимкнення підсвітки просто затисніть вищезгадану кнопку. Підсвітка ця збоку виглядає справді стильово, але є один нюанс: видно її, власне, лише збоку. Ні, ви не подумайте, виглядає воно ДУЖЕ КРУТО. Особливо, скажімо, на якійсь рейв-вечірці в +- повній темряві, а ще й якщо кілька людей будуть в подібних навушниках — це буде взагалі нереально круто. Але, якщо ви знаходитесь не в повній темряві та якщо дивитись на вас прямо спереду — підсвітки практично не видно, самі без дзеркала ви тим паче її не помітите. На мою думку, залишати її ввімкненою вдома — лише додатково розряджати батарею. Ось так, наприклад, це виглядає на моїй вебкамері. Якщо ж вийти в цих навушниках на вулицю — всі ці RGB-принади буде видно лише під вечір. Навіть в хмарний січневий день без прямих променів сонця підсвітку заледве видно і то, якщо придивитись чи знати, що вона там є.

Що по звуку?

Отож, з тим як навушники виглядають — ми розібрались. Але що ви чуєте? Так от, першим, що ви ПОЧУЄТЕ при увімкненні безпровідних Hator Phoenix Wireless — це роботичну жінку яка сигналізує статус ваших навушників. Сам же звук у цих навушників доволі файний. Я не те щоб прямо аудіофільський аудіофіл, але якщо ви один з них — у вас вже давно є Sennheiser HD600 чи щось подібне і що ви взагалі тут забули?) У мене вдома є кілька різних навушників: відкриті Hifiman HE-4XX, які я використовую як основні, закриті Meze 99 Neo, внутрішньоканальні KZ ZS 10 Pro та HyperX Cloud Alpha дружини. Я дуже люблю свої Hifiman за ультрашироку сцену, яку дають лише відкриті навушники, та нейтральність звуку. Ці Hator Phoenix доволі “басовиті”, але воно і логічно, бо це навушники для “широкого загалу”. Ширина сцени +- на одному рівні з Meze чи HyperX: ви однозначно можете сказати, що звук іде з тої чи іншої сторони і посередньо можете розділяти інструменти посеред композиції: вони не зливаються в суцільну кашу. Слухати рок, електронщину, джаз — одне задоволення. Грати в них теж приємно, бо, як я вже сказав трохи раніше — “сцена” широка, відповідно позиціонування звуку достатньо хороше щоб не просто розуміти що “противник напевно десь справа”, а а доволі точно розуміти напрямок.

Режими роботи, мікрофон та затримки

Варіантів підключення, як я вже згадував раніше тут три: провідне 3.5, 2.4Ггц з ресівером та Bluetooth, і пріоритетність роботи у них саме така як я щойно назвав. При ввімкнені навушники будуть шукати свій USB-ресівер, а лише потім — Bluetooth. При цьому якщо в будь-який момент підключити 3.5мм аудіокабель — навушники перейдуть в провідний режим незалежно від того що відбувалось досі. Також вони будуть завжди тримати Bluetooth з’єднання на випадок якщо вам на телефон хтось зателефонує, щоб відповісти на дзвінок не відволікаючись ні від чого. Мікрофон тут точно краще за той що вбудований в вашу вебкамеру, але благаю, не використовуйте його через Bluetooth по можливості, через обмеження протоколу там будь-що буде звучати як потасканий життям таксофон з круговим набором номеру.

А зараз у нас ХВИЛИНКА ЗАДРОТСТВА №1:
Зрозуміло, що будь-яке бездротове з’єднання має затримки в порівнянні з дротовим, але наскільки все погано? Виробник заявляє про затримки до 15мс в USB режимі та до 120мс при використанні Bluetooth. А ось що наміряв я в своїй суперсекретній біолабораторії.

Навушники працюють через USB-приймач з ПК, Nintendo Switch та Sony Playstation. Власникам Xbox доведеться підключатись по 3.5мм.

Кастомізація = +100 до харизми

Ще одним цікавим та важливим пунктом цих навушників є можливість їх кастомізувати! Так, “з коробки” Hator Phoenix Wireless йдуть з чорними панельками на чашках та чорною стрічкою наголів’я. Але їх можна замінити! В комплекті, як я згадував раніше, є ще дві панелі на чашки навушників, але не просто чорні, а кольорові: жовта та блакитна. Виглядає цікаво, а для людей з руками прямішими за мої це ще й можливість ці панельки розмалювати чи навіть надрукувати на 3d принтері свої власні, скажімо якісь випуклі: з тентаклями чи антенами-вушками як у D.Va. Благо, кріпиться це діло на магнітах, тож все обмежується вашою фантазією. Вищезгадану стрічку теж можна замінити на синьожовту, ось так це виглядає. Єдиний мінус: десь за місяць використання та приблизно 5 свапів туди-сюди магніт на одній з чорних панельок відклеївся, тож довелось брати в руки суперклей)

ВЕЛИЧЕЗНА ХВИЛИНКА ЗАДРОТСТВА №2: Нюанси і до чого тут взагалі цей Apple

Ця частина огляду повністю технічно-прискіплива, тож якщо вам таке не цікаво — можете зразу перейти до висновків.

Ніби все ок, навушники класні, що тобі не так, Вова? А от що: як я і згадував на початку, ці навушники дуже сильно наслідують Apple в своєму дизайні: все достобіса лаконічно, але ідеально працює лише якщо ви йдете ВИКЛЮЧНО шляхом який собі в голові придумали творці.

По-перше, USB-ресівер та його пріоритетність. Якщо так сталось, що ви увімкнули навушники в радіусі ресівера, а потім з нього вийшли — вам треба вручну перемкнути режим на Bluetooth. Якщо цей ресівер у вас підключений в USB-порт, що отримує живлення незалежно від того чи увімкнений комп’ютер чи ні (а у мене саме цей випадок) — навушники будуть конектитись до компа, при тому що він вимкнений. Додає фрустрації в цьому ще й той факт, що навушники мають одну НЕДОЗАДОКУМЕНТОВАНУ функцію, яка заплутує вас ще більше. Ці навушники мають мікрофон, а отже вони — гарнітура. Відповідно ви можете підключити їх до телефону по Bluetooth, і якщо вам хтось подзвонить в момент коли навушники підключені до USB-ресівера — ви натисканням на кнопку мікрофона зможете прийняти дзвінок і почати говорити, не відходячи нікуди. Але є одне але важливе для власників Android телефонів: будучи в “USB-режимі” навушники підключаються до телефону не лише по протоколу для “викликів”, але й “для медіа”. Що це означає? Що ви мусите вимкнути на телефоні автопідключення цих навушників в режимі “для медіа”, бо інакше поки навушники підключені до комп’ютера — на телефоні звук транслюється “в нікуди”. До речі, власників техніки Apple це теж стосується, але, я думаю, ви користуєтесь якимись AirPods, тож просто не помітите цього.
Якщо я йду кудись на вулицю і хочу послухати щось в цих навушниках — мені або треба вмикати їх і тут же перемикати на Bluetooth режим, або тупо вмикати навушники вже не в квартирі, а в ліфті чи на вулиці.
Також мені, наприклад, не подобається ходити з мікрофоном біля обличчя як якийсь співробітник колцентру чи КГБіст, що виліз зі своєї супер-секретної буханки, що веде приховане спостереження за об’єктом. Отож що я роблю? Я вимикаю в своєму Android-телефоні режим “Дзвінок” і лишаю лише режим “Звук”, щоб щоразу коли мені дзвонять не перемикати телефон з них на вбудований динамік та мікрофон. Але тоді навушники перестають показувати мені рівень свого заряду. Чому? Ну, просто тому що. Певно у інженера та тестувальника була лише техніка Apple, в якій цього розділення режимів просто не існує.

По-друге, непоправний нюанс особисто для мене — це факт того, що амбушури цих навушників занадто “неглибокі” і я впираюсь вухом у внутрішню стінку навушників. Через це я фізично не можу використовувати їх довше години, бо мені банально болять та пітніють вуха. І ні, шкіряні амбушури НЕ міняють ситуацію, бо вони такі ж по товщині. Вдягаючи Hator Phoenix взимку поверх шапки такої проблеми, звісно, не буде, але це так собі розрада. В усіх інших своїх повнорозмірних навушниках я не спостерігав такої проблеми, тож перед тим як купувати ці “вуха” рекомендую вам їх поміряти, щоб не проґавити.
По-третє, навушники не запам’ятовують останній режим підсвітки і будуть при ввімкненні завжди світитись в першому RGB режимі. Таким чином, щоб досягти заявлених виробником 25 годин роботи вам треба буде щоразу заново вимикати підсвітку, бо з нею навушники проживуть десь порядка 8 годин з яких реально звук в навушники буде йти добре якщо половину часу, перевірено нашими нещодавніми зйомками.
По-четверте, під час заряджання навушники вимикаються. Проте, на відміну від Apple Magic Mouse заряджати їх і користуватись одночасно ви все таки зможете. Просто для цього вам треба буде під’єднати цілих два кабелі: 3.5мм аудіо для звуку та Type C для зарядки відповідно.

Що у підсумку?

Hator Phoenix Wireless вийшли доволі цікавим продуктом. Особисто мої очікування вони не змогли перевершити, але, з іншого боку, навіть умовні Corsair Virtuoso XT, що коштують втричі дорожче НЕ покривають всі мої “хотілки”, тож цікаво було б побачити більш “преміальну” спробу компанії Hator в мультиплатформенні навушники. Якісний звук, можливість кастомізації, три варіанти підключення та RGB підсвітка, куди ж без неї?) Вони нереально стильні, але деякі функції працюють “лише так як задумано” і якщо вам з цим окей — це реально непогана гарнітура для вас, ще й за таку ціну: всього 100 доларів. Відступаючи ж хоч на крок в сторону від цього “золотого шляху” ви отримуєте не завжди приємні враження.